- погнатися
- [погна/тиес'а]
пожеину/с'а, пожеине/с':а, пожеине/ц':а, пожеинеимо/с'а, пожеинеите/с'а, пожеину/ц':а; нак. пожеини/с'а, пожеин'і/ц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
погнатися — пожену/ся, пожене/шся, док. 1) Побігти, полетіти і т. ін. за ким , чим небудь, щоб догнати, досягти; почати переслідування когось або чогось. 2) розм. Те саме, що погнати 3). 3) розм. Те саме, що вирости 1). 4) перен., розм. Виявити бажання… … Український тлумачний словник
погнатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пігнати — пожену/, пожене/ш, док., діал. 1) перех. Погнати. || Загнати. 2) неперех. Погнатися. || Швидко піти або побігти … Український тлумачний словник
пігнатися — пожену/ся, пожене/шся, док., діал. Погнатися … Український тлумачний словник
пігнати — дієслово доконаного виду погнати; погнатися діал … Орфографічний словник української мови
угнати — 1 дієслово доконаного виду побігти, погнатися угнати 2 дієслово доконаного виду почати ганяти, забігати угнати 3 дієслово доконаного виду загнати … Орфографічний словник української мови